Головна » Статті » Безпека праці » Використання хімічних речовин

Рекомендація щодо безпеки у використанні хімічних речовин на виробництві
Рекомендація 
 щодо безпеки у використанні хімічних речовин 
 на виробництві 
 N 177 
 

 Генеральна конференція Міжнародної організації праці,
 що скликана в Женеві Адміністративною радою Міжнародного бюро 
праці і зібралася 6 червня 1990 року на свою 77-у сесію,
 постановивши ухвалити ряд пропозицій щодо безпеки у 
застосуванні хімічних речовин на виробництві, що є п'ятим пунктом 
порядку денного сесії,
 вирішивши надати цим пропозиціям форму рекомендації, що 
доповнює Конвенцію 1990 року про хімічні речовини ( 993_009 ),
 ухвалює цього двадцять п'ятого дня червня місяця тисяча 
дев'ятсот дев'яностого року нижченаведену рекомендацію, яка може 
називатися Рекомендацією 1990 року щодо хімічних речовин: 

 I. Загальні положення 

 1. Положення цієї Рекомендації повинні застосовуватися разом 
з положеннями Конвенції 1990 року про хімічні речовини (далі - 
Конвенція).
 2. Заходи щодо застосування положень цієї Рекомендації 
повинні вживатися після консультації з найбільш представницькими 
організаціями заінтересованих роботодавців і працівників.
 3. Компетентний орган повинен зазначати, яким категоріям 
працівників не дозволяється з причин безпеки та здоров'я 
використовувати певні хімічні речовини або дозволяється їх 
використовувати тільки в умовах, приписаних відповідно до 
національних законодавства або регулюючих положень.
 4. Положення цієї Рекомендації повинні застосовуватися також 
до самостійно зайнятих осіб, як це може бути встановлено 
національними законодавством або регулюючими положеннями.
 5. Встановлені компетентним органом згідно з підпунктом "b" 
пункту 2 статті 1 та пункту 4 статті 18 Конвенції особливі 
положення з метою захисту конфіденційної інформації повинні:
 a) обмежувати розкриття конфіденційної інформації тими, кому 
вона потрібна у зв'язку із забезпеченням безпеки та гігієни праці 
працівників;
 b) забезпечувати, щоб ті, хто отримує конфіденційну 
інформацію, погоджувалися використовувати її тільки для вирішення 
питань безпеки та гігієни праці і в інших випадках охороняти її 
конфіденційність;
 c) передбачати негайне розкриття відповідної конфіденційної 
інформації за надзвичайних обставин;
 d) передбачати процедури невідкладного розгляду 
обгрунтованості заяви про конфіденційність та потребу в 
замовчуваній інформації, якщо виникають суперечності щодо її 
розкриття. 

 II. Класифікація та пов'язані з цим заходи 

 Класифікація 

 6. Критерії для класифікації хімічних речовин, встановлені 
відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції, повинні грунтуватися на 
властивостях хімічних речовин, включаючи:
 a) токсичність, беручи до уваги як гострий, так і хронічний 
вплив на кожний окремий орган;
 b) хімічні й фізичні властивості, серед них такі, як 
займистість, вибухонебезпечність, окислююча здатність та 
небезпечна реактивність;
 c) роз'їдливі та подразнюючі властивості;
 d) алергічну дію та дію на чутливість;
 e) канцерогенність;
 f) тератогенний та мутагенний вплив;
 g) вплив на репродуктивну систему.
 7. 1) В міру можливості компетентний орган повинен складати і 
періодично оновлювати зведений перелік хімічних елементів та 
сполучень, які використовуються на виробництві, разом з 
відповідною інформацією про небезпеки.
 2) Для хімічних елементів і сполучень, ще не внесених до 
зведеного переліку, виробники або імпортери зобов'язані, крім тих, 
для кого зроблено винятки, передавати компетентному органові до 
використання на виробництві і в такий спосіб, за якого не 
порушується конфіденційність інформації згідно з підпунктом "b" 
пункту 2 статті 1 Конвенції, інформацію, потрібну для ведення 
такого переліку. 

 Етикетування та маркірування 

 8. 1) Вимоги до етикетування та маркірування хімічних 
речовин, встановлені відповідно до статті 7 Конвенції мають бути 
такими, щоб особи, пов'язані з обігом або використанням хімічних 
речовин, мали можливість розпізнавати і розрізняти їх як під час 
отримання, так і під час використання, з метою їхнього безпечного 
застосування.
 2) Вимоги до етикетування небезпечних хімічних речовин 
повинні відповідно до наявних національних та міжнародних систем 
охоплювати:
 a) інформацію, яка повинна міститися на етикетці, включаючи, 
у разі потреби:
 i) торгові назви;
 ii) характеристику хімічної речовини;
 iii) ім'я, адресу та номер телефону постачальника;
 iv) символи небезпеки;
 v) ознаки особливих ризиків, пов'язаних з їхнім
 використанням;
 vi) вказівки щодо запобіжних заходів;
 vii) ідентифікацію партії товару;
 viii) вказівку, що карта даних з безпечності хімічних
 речовин, яка містить додаткову інформацію, знаходиться у
 роботодавця;
 ix) класифікацію за системою, встановленою компетентним
 органом;
 b) легкість для читання, довговічність та розмір етикетки;
 c) однаковість етикеток та символів, зокрема кольору.
 3) Етикетка має бути легко зрозумілою для працівників.
 4) Якщо хімічні речовини не охоплено підпунктом 2, то 
маркірування може обмежуватися ідентифікацією хімічної речовини.
 9. Якщо хімічну речовину неможливо етикетувати або 
промаркірувати з огляду на розміри контейнера або вид упакування, 
то повинні застосовуватись інші засоби для розпізнання, такі як 
ярлики або супровідні документи. Однак всі контейнери небезпечних 
хімічних речовин повинні вказувати на небезпеки, які становить 
дана хімічна речовина, у вигляді відповідного напису або знаків. 

 Карти даних з безпечності хімічних речовин 

 10. 1) Критерії для підготовки карт даних з безпечності 
хімічних речовин повинні містити найпотрібнішу інформацію, яка 
включає, якщо це практично можливо:
 a) ідентифікацію хімічного продукту та ідентифікацію компанії 
(включаючи торгову або загальноприйняту назву хімічної речовини та 
подробиці, пов'язані з постачальником або виробником);
 b) склад/інформацію про компоненти (таким чином, щоб їх ясно 
ідентифікувати з метою проведення оцінки того, наскільки вони 
небезпечні);
 c) ідентифікацію небезпек;
 d) заходи по наданню першої допомоги;
 e) протипожежні заходи;
 f) заходи у зв'язку з аварійним витоком;
 g) поводження з хімічними речовинами та їхнє зберігання;
 h) контроль за впливом/індивідуальний захист (включаючи 
можливі методи контролю за впливом на робочому місці);
 i) фізичні й хімічні властивості;
 j) стійкість і реактивність;
 k) токсикологічну інформацію (включаючи потенційні шляхи 
попадання до людського організму та про можливості синергічного 
ефекту у разі з'єднання з іншими хімічними речовинами або 
небезпеки, що трапляються на виробництві);
 l) екологічну інформацію;
 m) відомості щодо її видалення;
 n) інформацію про транспортування;
 o) правову інформацію;
 p) іншу інформацію (включаючи дату підготовки карти даних з 
безпечності хімічних речовин).
 2) Якщо назви або концентрація компонентів, зазначені в 
підпункті 1 "b", становлять конфіденційну інформацію, то їх можна 
відповідно до пункту 2 "b" статті 1 Конвенції випустити в картах 
даних з безпечності хімічних речовин. Відповідно до пункту 5 цієї 
Рекомендації інформацію слід розкривати на запит і в письмовому 
вигляді компетентному органові та заінтересованим роботодавцям, 
працівникам і їхнім представникам, котрі згодні використовувати її 
тільки для охорони здоров'я та безпеки працівників і не розкривати 
для іншої мети. 

 III. Обов'язки роботодавців 

 Контроль за впливом хімічних речовин 

 11. 1) Якщо працівники зазнають впливу небезпечних хімічних 
речовин, то роботодавець зобов'язаний:
 a) обмежити дію таких хімічних речовин до рівня, який 
забезпечує охорону здоров'я працівників;
 b) оцінювати, вимірювати і реєструвати, у разі потреби, 
концентрацію хімічних речовин, котрі містяться в повітрі робочої 
зони.
 2) Працівники та їхні представники, а також компетентний 
орган повинні мати доступ до цих реєстраційних даних.
 3) Роботодавці повинні зберігати передбачені в цьому пункті 
реєстраційні дані протягом періоду, приписаного компетентним 
органом. 

 Контроль на робочому місці 

 12. 1) Роботодавці повинні вживати заходів для захисту 
працівників від небезпек, пов'язаних з використанням хімічних 
речовин на виробництві, на основі критеріїв, встановлених 
відповідно до нижчезазначених пунктів 13 - 16.
 2) Відповідно до Тристоронньої декларації принципів, що 
стосуються багатонаціональних корпорацій та соціальної політики, 
прийнятої Адміністративною радою Міжнародного бюро праці, 
національна чи багатонаціональна корпорація, котра має більше ніж 
одне підприємство, повинна вживати заходів щодо охорони праці, які 
стосуються запобігання, контролю та захисту від небезпек, 
пов'язаних з впливом на робочому місці небезпечних хімічних 
речовин, і охоплюють без дискримінації працівників на всіх її 
підприємствах, незалежно від місця або країни, де вони 
розташовані.
 13. Компетентний орган повинен забезпечувати, щоб 
встановлювалися критерії безпеки у використанні шкідливих хімічних 
речовин, серед них положення, що охоплюють, якщо це практично 
можливо:
 a) ризик виникнення гострих або хронічних захворювань 
внаслідок попадання до організму під час вдихання, проникнення 
через шкіру або через травний тракт;
 b) небезпеку отримання травми або захворювання від контакту 
із шкірним покривом та з оболонкою очей;
 c) небезпеку отримання травми внаслідок пожежі, вибуху або в 
інших випадках, пов'язаних з фізичними властивостями чи внаслідок 
хімічної реакції;
 d) запобіжні заходи, яких треба вживати шляхом:
 i) вибору хімічних речовин, котрі виключають цілком або
 знижують такі небезпеки до мінімуму;
 ii) вибору процесів, технологій та обладнання, котрі
 виключають цілком або знижують такі небезпеки до мінімуму;
 iii) використання та належного утримання технічних засобів
 контролю;
 iv) використання прийомів та методів праці, котрі виключають
 цілком або знижують такі ризики до мінімуму;
 v) вжиття належних заходів особистої гігієни та надання
 належних санітарних засобів;
 vi) надання, утримання й використання безплатних засобів
 індивідуального захисту та спецодягу, коли вищезазначених
 заходів недостатньо для усунення таких небезпек;
 vii) використання попереджувальних знаків та написів;
 viii) необхідних приготувань до аварійних ситуацій.
 14. Компетентний орган повинен забезпечувати, щоб 
встановлювались критерії для безпечного зберігання небезпечних 
хімічних речовин, включаючи положення, що охоплюють, якщо це 
практично можливо:
 a) сумісність та розділення хімічних речовин, які 
зберігаються;
 b) властивості й кількість хімічних речовин, котрі підлягають 
зберіганню;
 c) безпечність, місцезнаходження складських приміщень та 
доступ до них;
 d) конструкцію, вид і цілісність контейнерів для зберігання;
 e) навантаження та вивантаження контейнерів для зберігання;
 f) вимоги до маркірування та перемаркірування;
 g) запобіжні заходи проти випадкового викиду хімічних 
речовин, пожежі, вибуху та хімічної реактивності;
 h) температуру, вологість і вентиляцію;
 i) запобіжні заходи та дії у випадках витоків;
 j) заходи в аварійних ситуаціях;
 k) можливі фізичні й хімічні зміни в хімічних речовинах, що 
зберігаються.
 15. Компетентний орган повинен забезпечувати встановлення 
таких, що відповідають національним та міжнародним правилам 
перевезень, критеріїв для безпеки працівників, зайнятих 
транспортуванням шкідливих хімічних речовин, включаючи положення, 
котрі охоплюють, якщо це практично можливо:
 a) властивості й кількість хімічних речовин, що підлягають 
транспортуванню;
 b) вид, цілісність і захист упаковки та контейнерів, які 
використовуються для транспортування, серед них трубопроводи;
 c) технічні характеристики транспортного засобу, що 
використовується для перевезення;
 d) маршрути руху;
 e) рівні підготовки та кваліфікації транспортних працівників;
 f) вимоги до етикетування;
 g) навантаження та вивантаження;
 h) дії у разі витоків.
 16. 1) Компетентний орган повинен забезпечувати, щоб для 
процедур, яких треба дотримуватись під час видалення та обробки 
небезпечних продуктів, відходів з метою забезпечення безпеки 
працівників, встановлювалися критерії, котрі відповідають 
національним чи міжнародним правилам, що стосуються видалення 
небезпечних хімічних відходів.
 2) Ці критерії повинні включати положення, котрі охоплюють, 
якщо це практично можливо:
 a) метод ідентифікації відходів;
 b) поводження із забрудненими контейнерами;
 c) ідентифікацію, конструкцію, вид, цілісність і захист 
контейнерів з відходами;
 d) дію на виробниче середовище;
 e) позначення місць розміщення відходів;
 f) надання, утримання та використання засобів індивідуального 
захисту і спецодягу;
 g) метод видалення або знешкодження.
 17. Критерії щодо використання хімічних речовин на 
виробництві, встановлені відповідно до положень Конвенції та 
Рекомендації, повинні, в міру можливості, відповідати інтересам 
захисту всього населення та навколишнього середовища і всім 
критеріям, встановленим для цієї мети. 

 Медичний контроль 

 18. 1) Роботодавець або компетентна установа, яка є такою 
відповідно до національних законодавства та практики, зобов'язані 
організувати методом, який узгоджується з національними 
законодавством і практикою, такий медичний контроль за 
працівниками, який потрібен:
 a) для оцінки стану здоров'я працівників у зв'язку з 
небезпеками, що виникають через вплив хімічних речовин;
 b) для діагностики пов'язаних з роботою захворювань і травм, 
спричинених впливом небезпечних хімічних речовин.
 2) Коли результати медичних аналізів чи обстежень вказують на 
появу клінічних або передклінічних ознак, слід вживати заходів 
щодо виключення або скорочення впливу хімічних речовин на 
відповідних працівників та запобігти дальшому погіршенню їхнього 
здоров'я.
 3) Результати медичних обстежень повинні використовуватись 
для визначення стану здоров'я у зв'язку з роботою в умовах впливу 
хімічних речовин і не повинні використовуватися для дискримінації 
працівника.
 4) Карти з записами результатів медичного нагляду за 
працівниками повинні зберігатися протягом певного періоду часу і 
вестись особами, що призначені компетентними органами.
 5) Працівники повинні мати доступ до своїх медичних карт 
особисто або через своїх лікуючих лікарів.
 6) Необхідно зберігати конфіденційність даних, що містяться в 
індивідуальних медичних картах, відповідно до загальноприйнятих 
принципів медичної етики.
 7) Результати медичних обстежень мають бути пояснені в ясній 
формі заінтересованим працівникам.
 8) Працівники та їхні представники повинні мати доступ до 
результатів досліджень, підготовлених на основі медичних карт, 
коли окремих працівників не можна виявити.
 9) Результати медичних обстежень повинні надаватися для 
підготовки відповідних статистичних медичних даних та 
епідеміологічних досліджень при збереженні їхнього анонімного 
характеру, якщо вони можуть допомогти у розпізнанні й контролі 
професійних захворювань. 

 Надання першої допомоги та заходи в аварійних 
 ситуаціях 

 19. Відповідно до будь-яких вимог з боку компетентного органу 
роботодавці зобов'язані розробляти та здійснювати заходи, серед 
яких надання першої допомоги у разі виникнення аварійних ситуацій 
та нещасних випадків, спричинених використанням небезпечних 
хімічних речовин на виробництві, та забезпечувати, щоб працівники 
проходили підготовку щодо здійснення цих заходів. 

 IV. Співробітництво 

 20. Роботодавці, працівники та їхні представники повинні 
здійснювати по можливості щонайтісніше співробітництво у 
застосуванні заходів, приписаних цією Рекомендацією.
 21. Працівники зобов'язані:
 a) дбати, в міру можливості, про свою власну безпеку і своє 
здоров'я та про безпеку і здоров'я інших осіб, які можуть 
постраждати від їхньої дії або помилок у роботі, відповідно до 
рівня своєї підготовки та до інструкцій, отриманих від свого 
роботодавця;
 b) правильно використовувати всі засоби, надані для їхнього 
захисту або захисту інших осіб;
 c) негайно повідомляти свого керівника про будь-яку ситуацію, 
яка, на їхню думку, може становити ризик і з якою вони не можуть 
належним чином упоратися самі.
 22. Рекламні матеріали, котрі стосуються небезпечних хімічних 
речовин, призначених для використання на виробництві, повинні 
привертати увагу до небезпек, які вони становлять, та до 
необхідності вживати запобіжних заходів.
 23. Постачальники повинні на вимогу надавати роботодавцям 
таку інформацію, яка наявна і потрібна для оцінки будь-яких 
незвичайних небезпек, котрі можуть виникнути внаслідок конкретного 
використання хімічної речовини на виробництві. 

 V. Права працівників 

 24. 1) Працівники та їхні представники повинні мати право:
 a) отримувати від роботодавця карти даних з безпечності 
хімічних речовин та іншу інформацію, з тим щоб у співробітництві з 
роботодавцем вживати належних запобіжних заходів для захисту 
працівників від ризиків, пов'язаних з використанням небезпечних 
хімічних речовин на виробництві;
 b) вимагати вивчення і брати участь в обстеженні роботодавцем 
або компетентним органом потенційних небезпек, що виникають у 
зв'язку з використанням хімічних речовин на виробництві.
 2) Якщо запитувана інформація має конфіденційний характер 
згідно з пунктом 2 "b" статті 1 та пунктом 4 статті 18 Конвенції, 
то роботодавці можуть зажадати від працівників або представників 
працівників обмежити її використання оцінкою і контролем за 
потенційними небезпеками, що виникають у зв'язку з використанням 
хімічних речовин на виробництві, і вжити виправданих заходів, 
котрі забезпечують, щоб ця інформація залишалася закритою для 
потенційних конкурентів.
 3) Виходячи з Тристоронньої декларації принципів, що 
стосуються багатонаціональних підприємств і соціальної політики, 
багатонаціональні підприємства повинні надавати на вимогу 
заінтересованим працівникам, представникам працівників, 
компетентним органам та організаціям роботодавців і працівників у 
всіх країнах, в яких вони здійснюють свою діяльність, інформацію 
про норми та процедури, пов'язані з використанням небезпечних 
хімічних речовин у своїх місцевих відділеннях, яких вони 
дотримуються в інших країнах.
 25. 1) Працівники повинні мати право:
 a) привертати увагу своїх представників, роботодавця або 
компетентних органів до потенційних небезпек, що виникають у 
зв'язку з використанням хімічних речовин на виробництві;
 b) покинути місце, яке стало небезпечним внаслідок 
використання хімічних речовин, якщо вони мають достатньо вагомі 
підстави вважати, що їхні безпека або здоров'я наражаються на 
пряму і серйозну загрозу, і повинні негайно інформувати про це 
свого безпосереднього керівника;
 c) на зміну місця роботи, де не використовується певна 
хімічна речовина, у разі прояву такої особливості організму, як 
підвищена чутливість до даної хімічної речовини, внаслідок якої 
зростає ризик для здоров'я під час використання небезпечної 
хімічної речовини, якщо така робота є і якщо відповідні працівники 
мають потрібну кваліфікацію або можуть у розумно короткі строки 
пройти достатню підготовку для такої альтернативної роботи;
 d) на компенсацію, якщо зазначений в підпункті "c" пункту 1 
випадок призвів до втрати робочого місця;
 e) на належне медичне обслуговування та компенсацію за травми 
і захворювання, отримані внаслідок використання хімічних речовин 
на виробництві.
 2) Працівники, які покинули небезпечне місце відповідно до 
положень підпункту 1 "b" або здійснюють будь-яке зі своїх прав, 
передбачених цією Рекомендацією, повинні бути захищені від 
неналежних наслідків.
 3) Якщо працівники покинули небезпечне місце відповідно до 
підпункту 1 "b", то роботодавець повинен негайно у співробітництві 
з працівниками та їхніми представниками вивчити ризик і вжити всіх 
необхідних заходів.
 4) Працюючі жінки повинні мати право, будучи вагітними або 
маючи грудну дитину, на отримання альтернативної роботи, на якій 
не використовуються хімічні речовини або немає впливу хімічних 
речовин, небезпечних для здоров'я плода чи грудної дитини, якщо 
така робота є, а також право на повернення до попереднього місця 
роботи, коли мине відповідний час.
 26. Працівники повинні отримувати:
 a) інформацію про класифікацію та етикетування хімічних 
речовин і про карти даних з безпечності хімічних речовин у 
зрозумілій формі та мовами, доступними для їхнього розуміння;
 b) інформацію про ризики, які можуть виникнути під час 
використання небезпечних хімічних речовин у процесі їхньої праці;
 c) інструктаж у письмовій або в усній формі, який грунтується 
на карті даних з безпечності хімічних речовин і, якщо необхідно, 
який стосується конкретного робочого місця;
 d) підготовку і, якщо необхідно, перепідготовку щодо існуючих 
методів запобігання небезпекам, контролю за ними та захисту від 
цих небезпек, куди входять правильні методи зберігання, 
транспортування і видалення відходів, а також щодо заходів у разі 
аварійних ситуацій та заходів першої допомоги. 

 "Міжнародне законодавство 
 про охорону праці", 
 Конвенції та рекомендації МОП, Київ, 1998 р. 
Категорія: Використання хімічних речовин | Додав: Jyka (26.04.2014)
Переглядів: 399 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]